|
Кохання символіка - символіка святого почуття любові.
Символіка кохання різноманітна і глибока /індійський лінгам, китайський Ян-Інь, хрест /див. Хрест/, троянда /див. Троянда/, лотос, серце, стріла /див. Стріла/ та ін.
У стародавніх індійців, греків, римлян існували спеціальні боги, богині вроди та кохання; Кама, Афродіта, Венера. Пізніше символами вірної любові стали Трістан та Ізольда, Ромео та Джульєта та ін.
У слов'ян-язичників символом кохання була бджола, бо поєднувала, як і любов, "солод меду і гіркоту жала".
У християнстві любов - це Бог, турбота про ближнього: "Сия есть заповедь Моя, да любите друг друга, как я возлюбил вас" /Иоанна, 15.12/.
Із сивої давнини український народ опоетизовував кохання, підносив його до найсвітлішої людської мрії. Символами вірного кохання були голуб /див. Голуб/, лебідь /див. Лебідь/, калина /див. Калина/, хустка /див. Хустка/, квіти /див. Кольору символіка /, криниця-вдовиця /див. Криниця/ та ін. "Пити воду" означало колись на Україні також кохати /див. Вода/. Аналогічну символіку мав вислів "рвати барвінок" або "переночувати в барвінку". Із любовними чарами тісно пов'язані різноманітні трави, зілля /див. Зілля/. Вірне палке кохання усимволізовували рушники /див. Рушник/, кожух, на який саджали молодих.
У фольклорі "до поняття кохатися існує ряд традиційних синонімічних народнопісенних зворотів: як голубів пара, як риба з водою, як зерно в орісі" /Єрмоленко С. Фольклор і літературна мова. - К., 1987. - С. 107/.
О. Потапенко.
|
