Шлюбні стосунки. Пономарьов Анатолій.

Пономарьов Анатолій. Шлюбні стосунки //
Пономарьов Анатолій. Українська етнографія. Курс лекцій. – К.: Либідь, 1994. – С. 227-241.

Шлюбні угоди та звичаї

З розвитком товарно-грошових відносин в Україні трансформуються і шлюбно-родинні стосунки. В основу укладання шлюбу, наприклад, лягла угода між двома сторонами — батьками й родичами молодих; посередниками виступали довірені особи — сват і сваха.
Шлюбна угода, особливо поширена в XVI—XIX ст., виникла на грунті стародавнього купна (окупу) — справжнього викупу жінки чоловіком; одиницею викупу слугувало вено (віно, вино). Пізніше останнє набуває вигляду звичайного шлюбного подарунку батькам дружини під назвою посагу. Наявність і розмір посагу були важливими умовами шлюбної угоди, котра тривалий час укладалася усно, але при свідках.

Починаючи з XVII ст., коли у придане стали давати землю, угоди оформлювали письмово у вигляді так званих виновних лист, де перелічувалися всі умови укладання шлюбу. За традицією придане складалося з кількох частин: посагу, внеску молодого, внесків батьків та родичів молодого. Останні мали назви віно та приємок. В окремих випадках (коли, скажімо, виходила заміж сирота) внесок робила молодіжна громада.

Подробнее...

Типи й форми шлюбу

Основою сім'ї є шлюб — історично обумовлена, санкційована та регульована суспільством форма взаємин між чоловіком і жінкою, що визначає їхні права та обов'язки по відношенню одне до одного і до дітей.

Шлюб являє собою надзвичайно складну діалектичну єдність біологічного і соціального, матеріального і духовного, громадського і особистого. Ця система проявляється через різноманітні відносини: духовно-психологічні (кохання, прихильність, спільність духовних інтересів, психологічна сумісність), моральні (дотримання вірності, честі, гідності, подружнього обов'язку), економічні (відтворення засобів до життя, їх розподіл, накопичення, передання у спадок), культурні (передання та відтворення міжпоколінної етнокультурної інформації та соціального досвіду). Дана система постійно змінюється відповідно до змін суспільства, оскільки шлюб та сім'я досить жорстко детерміновані чинниками соціально-економічного порядку. Ця об'єктивна закономірність зумовлює формування різних типів та форм шлюбу у різні історичні періоди.

Подробнее...

Традиції дошлюбного спілкування.

Український народ протягом століть виробив сталу традицію звеличення шлюбу, сім'ї, домашнього вогнища. У його міфології була навіть божественна пара — Лада й Ладо, котра освячувала сімейні узи. Родинному життю завжди надавалося надзвичайно великого значення, бо саме у подружньому коханні, у продовженні роду бачився сенс існування людини. Відповідно серйозним було і ставлення до підготовки молоді до шлюбу. Вважалося, що створення сім'ї — то справа не лише молодих та їхніх батьків, а й громадськості і, звичайно ж, церкви.

Християнська церква впливала на шлюб та родину через власну систему «врачування душі» — покаяння та сповіді, застосовуючи, крім того, численні єпітимійні (єпітимія — церковне покарання через тривалі молитви, піст, поклони) засоби. Єпітимії накладалися за викрадення нареченої, за весілля без вінчання, за порушення шлюбної угоди, за шлюб з іновірцями, близькими родичами чи свояками, за втрачену дівочу честь, за народження позашлюбної дитини тощо. Словом, церква мала досить великий вплив на приватне життя своєї пастви.

Подробнее...

PrettyWoman.dn.ua