Свадебные обряды. Весiльні обряди.

Татарская свадьба

Татары и башкиры бракосочетания проводят по- разному. Самым интересным и знаменитым способом было воровство невесты. То есть, невесту увозили насильно без ее согласия. Жених подговаривал подружек привезти невесту туда, куда он хочет, а там его поджидали его друзья. На девушку накидывали мешок и увозили ее на коне в дом жениха. В этот момент друзья и подружки гнались за женихом. Если его поймают, его избивают и могут даже вообще убить.

Подробнее...

Сімейна обрядовість Південного Побужя

Марченко О.М. Сімейна обрядовість Південного Побужя: нові польові матеріали  / О.М. Марченко // Культура народов Причерноморья. — 2001. — N20. — С. 104-108

Марченко О.М.
СІМЕЙНА ОБРЯДОВІСТЬ ПІВДЕННОГО ПОБУЖЯ: НОВІ ПОЛЬОВІ МАТЕРІАЛИ

 
Обряди супроводжували всі визначні моменти життя українців. Сьогодні відбувається відродження обрядів і звичаїв, пов’язаних з народженням, шлюбом, смертю людини. Це є надзвичайно важливим чинником для збереження етнічної самобутності українців. Втім, треба відзначити, що родинна обрядовість збереглася в регіоні Первомайщини  (Миколаївської області) краще, ніж календарно-трудова. Саме в сім’ї відбувається передача традицій від покоління до покоління. Простежити деякі особливості родинної обрядовості в регіоні Первомайщини дозволили матеріали, зібрані етнографічною експедицією 1999 року Первомайського навчально-наукового центру Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Обстеження відбувалося в семи населених пунктах Первомайського району.

Подробнее...

Старовинний весільний танець-гра Журавель (Бусел)

Курочкін О. В., 2002

Традиційний весільний обряд українців зберіг значний пласт реліктів язичництва й громадського оргіастичного свята. До розряду цих явищ належить і танець «Журавель» («Бусел»), насичений яскраво вираженою еротичною символікою.

Вже кілька поколінь етнографів і фольклористів досліджує традиційне весілля українців, проте й сьогодні ми не знаємо його досконало і всебічно. Багато ще лишається темних місць в історичній еволюції ритуалу, у пізнанні закономірностей формування його часових і локальних варіантів, у розшифруванні первісного змісту міфологічних образів і символів. Ознайомлення з численними публікаціями польових матеріалів та відповідними теоретичними працями підводить до висновку, що наразі краще задокументована і проаналізована перша - врочиста частина весілля (від сватання до обряду комори), ніж друга, наповнена різноманітними іграми, танцями, жартами, сороміцькими піснями, карнавально- сміховими елементами, які й визначили назву всього дійства. Брак належної уваги до розважально-ігрового компонента традиційного весілля - давня вада вітчизняного народознавства. Свого часу її помітив і спробував пояснити Хведір Вовк. 

Подробнее...

Коровайний обряд на поліссі (кінець XIX - сер. XX ст.)

Людмила ВОЙТЮК
КОРОВАЙНИЙ ОБРЯД НА ПОЛІССІ


Традиційне українське весілля має безліч варіантів, причому відмінності в обрядових діях простежуються не лише у різних районах, а й у межах однієї місцевості. Поліський регіональний варіант весілля посідає важливе місце в етнографічному вивченні родинної обрядовості. Адже культурно-побутові особливості Полісся, відносно краща збереженість традиційних форм і елементів народної культури зумовлювали великий інтерес до регіону вчених різних галузей наук.
Висвітленню весільної обрядовості присвячено багато праць етнографів і фольклористів. Щодо обрядового весільного хліба та печива, заслуговують на увагу праці М. Ф. Сумцова, які базуються на глибокому знанні матеріалу і відзначаються широкими науковими узагальненнями. Цінним джерелом для висвітлення даної проблеми є матеріал, зібраний В. Г. Кравченком. Суттєвим внеском у дослідження народної кулінарії і, відповідно, весільного обрядового хліба стали праці Л. Ф. Артюх. До цієї теми зверталися також інші вітчизняні дослідники, такі як Н. І. Здоровега, Г. Т. Пашкова, В. К. Борисенко.

Подробнее...

Подільське весілля у селах Кам'янеччини (20-ті роки XX ст.)

Подільське весілля у селах Кам'янеччини (20-ті роки XX ст.)

Гаврищук А. П.
ПОДІЛЬСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ НА ДНІСТРІ (20-ті роки XX ст.)

Захоплюючим, по справжньому народним, водночас своєрідним було весілля у селах сучасної Кам'янеччини, що розташовані на узбережжі Дністра. Займаючи своєрідне географічне положення, будучи віддаленими від міст, ці села чи не найбільше у цьому регіоні краю зберегли свою самобутність. Щоправда, на побут, зокрема, весільний обряд, позначився вплив сусідніх сіл, що належали до Бессарабії. Основою для написання статті послужив обряд, що проводився у селі Студениця, і мав, поряд з іншими селами, свої особливості. А потрапивши в зону затоплення у зв'язку з будівництвом Дністровської ГЕС, село у 1981 році припинило своє існування, а його жителі були переселені до сусідньої Колодіївки Кам'янець-Подільського району.

Подробнее...

Весілля на Лемківщині

Крізь буремні віки, крізь лихоліття, війни і революції, крізь усі історичні злигодні, якими так багата історія Лемківщини, проніс її народ свої весільні традиції, звичаї, обряди та пісні. Весілля, що подекуди відлунює сивою давниною, є важливою складовою частиною духової культури лемків. У ньому знайшли відображення не тільки погляди на шлюб, родину та родинні стосунки на відповідному історичному етапі, але й розкрився характер народу, його світогляд.
Багато спільних рис єднає лемківське весілля з українським традиційним класичним весіллям. Однак постійна відірваність лемків від інших східнослов'янських племен сприяла як збереженню старослов'янських архаїзмів, особливо у весільних піснях, так і появі деяких відмінностей, що властиві лише лемківському весіллю.

Подробнее...

PrettyWoman.dn.ua