Право спільно сумісно власност подружжя. Глава 8

Стаття 60. Підстави набуття права спільноі сумісноі власності подружжя

1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільноі сумісноі власності незалежно від того, що один з них не мав з поважноі причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

2. Вважаіться, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, об' ктом права спільноі сумісноі власності подружжя.

Стаття 61. Об' кти права спільноі сумісноі власності

1. Об' ктами права спільноі сумісноі власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.

2. Об' ктом права спільноі сумісноі власності заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу.

3. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'і, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, об' ктом права спільноі сумісноі власності подружжя.

4. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, об' ктом права спільноі сумісноі власності подружжя.

Стаття 62. Виникнення права спільноі сумісноі власності подружжя на майно, що належало дружині, чоловікові

1. Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своій вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об' ктом права спільноі сумісноі власності подружжя.

Стаття 63. Здійснення подружжям права спільноі сумісноі власності

1. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить ім на праві спільноі сумісноі власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Стаття 64. Право подружжя на укладення договорів між собою

1. Дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що іхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке об' ктом права спільноі сумісноі власності подружжя.

2. Договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя сво і частки у праві спільноі сумісноі власності подружжя може бути укладений без виділу ці і частки.

Стаття 65. Право подружжя на розпоряджання майном, що об' ктом права спільноі сумісноі власності подружжя

1. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що об' ктом права спільноі сумісноі власності подружжя, за взаімною згодою.

2. При укладенні договорів одним із подружжя вважаіться, що він ді за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік ма право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без іі, його згоди, якщо
цей договір виходить за межі дрібного побутового.

3. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державноі реістраціі, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя ма бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребу нотаріального посвідчення і (або) державноі реістраціі, ма бути нотаріально засвідчена.

4. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'і, створю обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'і.

Стаття 66. Право подружжя на визначення порядку користування майном

1. Подружжя ма право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільноі сумісноі власності.

2. Договір про порядок користування житловим будинком, квартирою, іншою будівлею чи спорудою, земельною ділянкою, якщо він нотаріально посвідчений, зобов'язу правонаступника дружини та
чоловіка.

Стаття 67. Право на розпоряджання часткою у майні, що об' ктом права спільноі сумісноі власності подружжя

1. Дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо сво і частки у праві спільноі сумісноі власності подружжя лише після іі визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.

2. Дружина, чоловік мають право скласти заповіт на свою частку у праві спільноі сумісноі власності подружжя до іі визначення та виділу в натурі.

Стаття 68. Здійснення права спільноі сумісноі власності після розірвання шлюбу

1. Розірвання шлюбу не припиня права спільноі сумісноі власності на майно, набуте за час шлюбу.

2. Розпоряджання майном, що об' ктом права спільноі сумісноі власності, після розірвання шлюбу здійснюіться співвласниками виключно за взаімною згодою, відповідно до Цивільного кодексу Украіни ( 1540-06 ).

Стаття 69. Право подружжя на поділ майна, що об' ктом права спільноі сумісноі власності подружжя

1. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить ім на праві спільноі сумісноі власності, незалежно від розірвання
шлюбу.

{mospagebreak}

2. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаімною згодою.

Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя ма бути нотаріально
посвідчений.

Стаття 70. Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що об' ктом права спільноі сумісноі власності подружжя

1. У разі поділу майна, що об' ктом права спільноі сумісноі власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

2. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'і, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'і.

3. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення іхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Стаття 71. Способи та порядок поділу майна, що об' ктом права спільноі сумісноі власності подружжя

1. Майно, що об' ктом права спільноі сумісноі власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

2. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

3. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував іх у своій професійній діяльності. Вартість цих речей враховуіться при присудженні іншого майна другому з подружжя.

4. Присудження одному з подружжя грошовоі компенсаціі замість його частки у праві спільноі сумісноі власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускаіться лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом Украіни ( 1540-06 ).

5. Присудження одному з подружжя грошовоі компенсаціі можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідноі грошовоі суми на депозитний рахунок суду.

Стаття 72. Застосування позовноі давності до вимог про поділ майна, що об' ктом права спільноі сумісноі власності подружжя

1. Позовна давність не застосовуіться до вимог про поділ майна, що об' ктом права спільноі сумісноі власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано.

2. До вимоги про поділ майна, заявленоі після розірвання шлюбу, застосовуіться позовна давність у три роки.

Позовна давність обчислюіться від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Стаття 73. Накладення стягнення на майно, що об' ктом права спільноі сумісноі власності подружжя

1. За зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільноі сумісноі власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

2. Стягнення може бути накладено на майно, яке спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'і і те, що було одержане за договором, використано на іі потреби.

3. При відшкодуванні шкоди, завданоі злочином одного з подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбане на кошти, здобуті злочинним шляхом.

Стаття 74. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають одні ю сім' ю, але не перебувають у шлюбі між собою

1. Якщо жінка та чоловік проживають одні ю сім' ю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить ім на праві спільноі сумісноі власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

2. На майно, що об' ктом права спільноі сумісноі власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Related Posts

свадьба
Державна реєстрацiя шлюбу
Стаття 27. Значення державної реєстрації шлюбу1. Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав …
свадьба
Здійснення сімейних прав
Стаття 14. Здійснення сімейних прав1. Сімейні права такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій …
свадьба
Шлюбний договір. Глава
Стаття 92. Право на укладення шлюбного договору1. Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реістрацію шлюбу, а …

PrettyWoman.dn.ua