Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання. Глава 15

Стаття 180. Обов'язок батьків утримувати дитину

1. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стаття 181. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину

1. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

2. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто прожива окремо від дитини, може брати участь у іі утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу іі матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

4. У разі виізду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Украіна не ма договору про надання правовоі допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів Украіни.

5. Якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначаіться тимчасова державна допомога. Порядок призначення ці і тимчасовоі державноі допомоги визначаіться Кабінетом Міністрів Украіни.

Стаття 182. Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів

1. При визначенні розміру аліментів суд врахову :

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

2. Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 183. Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини

1. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначаіться судом.

2. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визнача дину частку від заробітку (доходу) матері, батька на іх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

3. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням ті і рівноі частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Стаття 184. Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі

1. Якщо платник аліментів ма нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержу в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

2. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підляга індексаціі відповідно до закону.

Стаття 185. Участь батьків у додаткових витратах на дитину

1. Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових
витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, іі хворобою, каліцтвом тощо).

2. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначаіться за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після іх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Стаття 186. Контроль органу опіки та піклування за цільовим витрачанням аліментів

1. За заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіря цільове витрачання аліментів.

2. У разі нецільового витрачання аліментів платник ма право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку Украіни.

{mospagebreak}

Стаття 187. Відрахування аліментів на дитину за ініціативою платника

1. Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсіі, стипендіі про відрахування аліментів на дитину з його заробітноі плати, пенсіі, стипендіі у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.

2. На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітноі плати, пенсіі, стипендіі.

3. На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підляга відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищу половину заробітноі плати, пенсіі, стипендіі, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

Стаття 188. Звільнення батьків від обов'язку утримувати дитину

1. Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищу дохід кожного з них і забезпечу повністю іі потреби.

Стаття 189. Договір між батьками про сплату аліментів на дитину

1. Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які становлені цим Кодексом.

Договір укладаіться у письмовій формі і нотаріально посвідчуіться.

2. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Стаття 190. Припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно

1. Той із батьків, з ким прожива дитина, і той із батьків, хто прожива окремо від неі, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчуіться і підляга державній реістраціі.

Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.

2. Набувачем права власності на нерухоме майно сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона прожива , на праві спільноі частковоі власності на це майно.

У разі укладення такого договору той із батьків, з ким прожива дитина, зобов'язуіться самостійно утримувати іі.

3. Укладення договору не звільня того з батьків, хто прожива окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

4. На майно, одержане за договором відповідно до частини першоі ці і статті, не може бути звернене стягнення.

5. Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.

6. Договір, укладений відповідно до частини першоі ці і статті, визнаіться судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини.

У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюіться право власності на нерухоме майно.

7. За позовом відчужувача нерухомого майна договір, укладений відповідно до частини першоі ці і статті, може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким прожива дитина, обов'язку по іі утриманню.

Стаття 191. Час, з якого присуджуються аліменти на дитину

1. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

2. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг іх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від іх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

{mospagebreak}

Стаття 192. Зміна розміру аліментів

1. Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

2. Розмір аліментів може бути зменшено, якщо дитина перебува на утриманні держави, територіальноі громади або юридичноі особи.

Стаття 193. Стягнення аліментів та інших коштів на дитину, яка перебува у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі

1. Влаштування дитини до закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу не припиня стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким до цього проживала дитина, якщо вони витрачаються за цільовим призначенням.
2. Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованоі до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину
можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.
3. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку Украіни.
4. На особистий рахунок дитини перераховуються також державні пенсіі, інші види допомоги та відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника.

Стаття 194. Стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами

1. Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.

2. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути
сплачені за весь минулий час.

3. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашаіться за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітноі плати, пенсіі, стипендіі за місцем іх одержання або стягуіться за рішенням суду.

4. Заборгованість за аліментами стягуіться незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

5. Положення частин першоі - третьоі ці і статті, а також статей 195-197 цього Кодексу застосовуються і до стягнення аліментів іншим особам, які визначені цим Кодексом.

Стаття 195. Визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу)

1. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначаіться виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося іх стягнення.

2. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працю на час визначення іі розміру, заборгованість визначаіться із заробітку (доходу), який він одержу .

3. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працю на час визначення іі розміру, вона обчислюіться виходячи із середньоі заробітноі плати працівника
відповідноі кваліфікаціі або некваліфікованого працівника для даноі місцевості.

4. Розмір заборгованості за аліментами обчислюіться державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Стаття 196. Відповідальність за прострочення сплати аліментів

1. При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів ма право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного
відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

2. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

3. Неустойка не сплачуіться, якщо платник аліментів неповнолітнім.

Стаття 197. Встановлення строку сплати заборгованості. Звільнення від сплати заборгованості за аліментами

1. З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

2. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою
обставиною, що ма істотне значення.

3. Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважноі причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якоі присуджено аліменти.

 

PrettyWoman.dn.ua