Розділ IV Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування Глава 18

УСИНОВЛЕННЯ

Стаття 207. Поняття усиновлення

1. Усиновленням прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу.

2. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Стаття 208. Особа, яка може бути усиновленою

1. Усиновленою може бути дитина (Стаття 6 цього Кодексу).

2. У виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньоі особи, яка не ма матері, батька або була позбавлена іхнього піклування.

У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своіх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.

Стаття 209. Усиновлення дитини, яку не забрали з пологового будинку або яка була знайдена

1. Дитина, покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати з них батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку.

2. Дитина, яку було підкинуто чи знайдено, може бути усиновлена після спливу двох місяців з часу її знайдення.

Стаття 210. Усиновлення братів та сестер

1. Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз' днані при іх усиновленні.

За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення іх різними особами.

2. Якщо усиновлення для дитини не та мним, брат та сестра мають право знати про нове місце її проживання.

Стаття 211. Особи, які можуть бути усиновлювачами

1. Усиновлювачем дитини може бути повнолітня ді здатна особа.

2. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажа усиновити, не менш як на п'ятнадцять років.

У разі усиновлення повнолітньоі особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.

3. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п'ятій та шостій ці і статті.

Усиновлювачами не можуть бути особи одні і статі.

4. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину.

Якщо такі особи проживають одні ю сім' ю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

5. Якщо дитина ма лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебува у шлюбі.

Якщо дитина ма лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебува у шлюбі.

Якщо такі особи проживають одні ю сім' ю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

6. Якщо дитина ма лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

7. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежуіться.

Стаття 212. Особи, які не можуть бути усиновлювачами

1. Не можуть бути усиновлювачами особи, які:

1) обмежені у ді здатності;

2) визнані неді здатними;

3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

4) були усиновлювачами іншоі дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з іхньоі вини;

5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений
Міністерством охорони здоров'я Украіни.

2. Крім осіб, зазначених у частині першій ці і статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

{mospagebreak}

Стаття 213. Особи, які мають переважне перед іншими право на усиновлення дитини

1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення ма громадянин Украіни:

1) в сім'і якого виховуіться дитина;

2) який чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюіться;

3) який усиновлю кількох дітей, які братами, сестрами;

4) який родичем дитини.

2. Крім осіб, зазначених у частині першій ці і статті, переважне право на усиновлення дитини ма подружжя.

Стаття 214. Облік дітей, які залишилися без батьківського піклування і можуть бути усиновлені

1. Керівники закладів, у яких перебувають діти, які можуть бути усиновлені, а також службові особи органів опіки та піклування, які мають відомості про дітей, позбавлених батьківського піклування, зобов'язані протягом семи днів подати інформацію про них до ві дповідних відділів та управлінь районних, районних у містах Ки ві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад.

2. Районні, районні в містах Ки ві та Севастополі державні адміністрацїї, виконавчі комітети міських, районних у містах рад, якщо не виявилося осіб, які бажали б усиновити дитину або взяти її під опіку чи піклування, протягом одного місяця від дня надходження відомостей про них зобов'язані подати відповідну інформацію до Ради міністрів Автономноі Республіки Крим, обласних, Киівськоі та Севастопольськоі міських державних адміністрацій.

3. Рада міністрів Автономноі Республіки Крим, обласні, Киівська та Севастопольська міські державні адміністрацїї, якщо не виявилося осіб, які бажали б усиновити дитину або взяти її під
опіку чи піклування, протягом одного місяця від дня надходження інформацїї про дітей, які можуть бути усиновлені, передають її для централізованого обліку до Центру з усиновлення дітей при спеціально уповноваженому центральному органові виконавчоі влади в галузі освіти (далі - Центр з усиновлення дітей).

4. За невиконання вимог, встановлених у частинах першій - третій ці і статті, подання недостовірних відомостей, а також за дїї, пов'язані з приховуванням дитини від усиновлення, керівники закладів, у яких перебувають діти, інші службові особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Стаття 215. Облік осіб, які бажають усиновити дитину

1. Облік осіб, які бажають усиновити дитину, ведеться відділами та управліннями районних, районних у містах Ки ві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад, на які покладаіться безпосередн ведення справ щодо опіки та піклування, Міністерством освіти Автономноі Республіки Крим, відповідними управліннями освіти обласних, Киівськоі та Севастопольськоі міських державних адміністрацій, а також Центром з усиновлення дітей у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів Украіни.

2. Облік іноземців та осіб без громадянства, які бажають усиновити дітей, ведеться виключно Центром з усиновлення дітей.

Стаття 216. Заборона посередницькоі, комерційноі діяльності щодо усиновлення дітей

1. Посередницька, комерційна діяльність щодо усиновлення дітей, передання іх під опіку, піклування чи на виховання в сім'і громадян Украіни, іноземців або осіб без громадянства
забороняіться.

Стаття 217. Згода батьків на усиновлення дитини

1. Усиновлення дитини здійснюіться за вільною згодою її батьків.

2. Згода батьків на усиновлення дитини ма бути безумовною.
Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення
дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона прожива ,
нікчемною.

3. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку.

4. Якщо мати чи батько дитини неповнолітніми, крім іхньоі згоди на усиновлення потрібна згода іхніх батьків.

5. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчуіться нотаріусом.

6. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

{mospagebreak}

Стаття 218. Згода дитини на усиновлення

1. Для усиновлення дитини потрібна її згода.

Згода дитини на її усиновлення даіться у формі, яка відповіда її вікові.

2. Дитина ма бути проінформована про правові наслідки усиновлення.

3. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлю факту усиновлення.

4. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона прожива в сім'і усиновлювачів і вважа іх своіми батьками.

Стаття 219. Усиновлення дитини без згоди батьків

1. Усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони:

1) невідомі;

2) визнані безвісно відсутніми;

3) визнані неді здатними;

4) позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюіться.

2. Усиновлення дитини може бути проведено без згоди повнолітніх батьків, якщо судом буде встановлено, що вони, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляють щодо неі батьківськоі турботи та піклування, не виховують та не утримують її.

Стаття 220. Згода другого з подружжя на усиновлення дитини

1. На усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

2. Усиновлення дитини може бути проведене без згоди другого з подружжя, якщо він визнаний безвісно відсутнім, неді здатним, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

3. Усиновлення дитини провадиться без згоди другого з подружжя у випадку, передбаченому статтею 120 цього Кодексу.

Стаття 221. Згода опікуна, піклувальника на усиновлення дитини

1. На усиновлення дитини, над якою встановлено опіку або піклування, а також на усиновлення дитини, над батьками якоі встановлено опіку або піклування, потрібна письмова згода опікуна або піклувальника, незалежно від згоди батьків.

2. Якщо опікун або піклувальник не дав згоди на усиновлення дитини, така згода може бути дана органом опіки та піклування.

3. Усиновлення може бути проведене без згоди опікуна, піклувальника або органу опіки та піклування, якщо суд встановить, що усиновлення дитини відповіда її інтересам.

Стаття 222. Згода закладу охорони здоров'я або навчального закладу на усиновлення дитини

1. На усиновлення дитини, яка не ма батьків і перебува у закладі охорони здоров'я або навчальному закладі, потрібна письмова згода цього закладу.

Усиновлення може бути проведене без згоди цього закладу, якщо суд встановить, що усиновлення дитини відповіда її інтересам.

Стаття 223. Заява про усиновлення дитини

1. Особа, яка бажа усиновити дитину, пода до суду заяву про усиновлення. Подання такоі заяви через представника не допускаіться.

2. Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Стаття 224. Рішення суду про усиновлення

1. Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, врахову обставини, що мають істотне значення, зокрема:

1) стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажа усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;

2) мотиви, на підставі яких особа бажа усиновити дитину;

3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажа бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;

4) вза мовідповідність особи, яка бажа усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікуіться вже дитиною;

5) особу дитини та стан її здоров'я;

6) ставлення дитини до особи, яка бажа її усиновити.

{mospagebreak}

2. При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажа усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановля рішення, яким оголошу цю особу усиновлювачем дитини.

3. Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже ма або може народити дитину.

4. Суд, постановляючи рішення про усиновлення повнолітньоі особи, врахову мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість іхнього спільного проживання, іхній
сімейний стан та стан здоров'я, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Стаття 225. Момент здійснення усиновлення

1. Усиновлення вважаіться здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

2. За бажанням усиновлювача державний орган реістрацїї актів цивільного стану вида на підставі рішення суду Свідоцтво про усиновлення, зразок якого затверджу Кабінет Міністрів Украіни.

Стаття 226. Право на та мницю усиновлення

1. Особа ма право на та мницю перебування на обліку тих, хто бажа усиновити дитину, пошуку дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення та її розгляду, рішення суду про усиновлення.

2. Дитина, яка усиновлена, ма право на та мницю, в тому числі і від неі самоі, факту її усиновлення.

3. Особа, яка була усиновлена, ма право після досягнення нею чотирнадцяти років на одержання інформацїї щодо свого усиновлення.

Стаття 227. Право на приховання факту усиновлення від дитини, яка усиновлена

1. Усиновлювач ма право приховувати факт усиновлення від дитини, яка ним усиновлена, і вимагати нерозголошення ці і інформацїї особами, яким стало відомо про неі як до, так і після досягнення дитиною повноліття.

2. Усиновлювач ма право приховувати від дитини факт її усиновлення, якщо розкриття та мниці усиновлення може завдати шкоди її інтересам.

3. Якщо усиновлюіться дитина, яка не досягла семи років, службові особи при виявленні її згоди на усиновлення зобов'язані вживати заходів щодо забезпечення та мниці усиновлення від самоі дитини.

Стаття 228. Забезпечення та мниці усиновлення

1. Особи, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленоі дитини тощо), зобов'язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самоі дитини не та мним.

2. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв'язку з цивільною чи кримінальною справою, яка у іх провадженні.

3. Та мниця усиновлення забезпечуіться також відповідно до статей 229-231 цього Кодексу.

4. Особи, які розголосили та мницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом.

Стаття 229. Право усиновлювача бути записаним матір'ю, батьком дитини

1. Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реістрацїї народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньоі особи.

2. Якщо усиновлюіться дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір'ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу.

3. Суд задовольня таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповіда інтересам дитини.

{mospagebreak}

Стаття 230. Право усиновлювача на зміну відомостей про місце народження та дату народження дитини

1. Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання змінити відомості про місце народження та дату народження
дитини.

2. Дата народження дитини може бути змінена не більш як на шість місяців.

3. У рішенні про усиновлення суд зміню відомості про місце народження та дату народження дитини, якщо це відповіда її інтересам.

Стаття 231. Зміна прізвища, імені та по батькові особи, яка усиновлена

1. Якщо усиновлювачами одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини.

За заявою усиновлювачів може бути змінено ім'я дитини. Для такоі зміни потрібна згода дитини. Така згода не вимагаіться, якщо дитина живе в сім'і усиновлювачів і звикла до нового імені.

2. Якщо усиновлювач записуіться батьком дитини, відповідно змінюіться по батькові дитини.

3. Якщо усиновлюіться повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленоі особи.

4. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазнача у рішенні про усиновлення.

Стаття 232. Правові наслідки усиновлення

1. З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.

При усиновленні дитини одні ю особою ці права та обов'язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновлювачем чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем жінка.

2. Якщо після смерті одного з батьків дитини або визнання його неді здатним другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто помер або визнаний неді здатним, рідні брати та сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв'язку.

Суд розгляда таку заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольня її, якщо це відповіда інтересам дитини.

3. З моменту усиновлення виникають вза мні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням.

4. Усиновлення нада усиновлювачеві права і наклада на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини.

5. Усиновлення нада особі, яку усиновлено, права і наклада на неі обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який ма дитина щодо своіх батьків.

Стаття 233. Внесення змін до актового запису про народження дитини, яка усиновлена

1. На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньоі особи державний орган реістрацїї актів цивільного стану вносить відповідні зміни і вида нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.

Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюіться.

Стаття 234. Збереження прав дитини, які вона мала до усиновлення

1. Дитина, яка усиновлена, зберіга права на пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вона мала до усиновлення.

Стаття 235. Нагляд за дотриманням прав дитини, яка усиновлена

1. Орган опіки та піклування здійсню нагляд за дотриманням прав дітей, які усиновлені і проживають в Украіні.

2. Нагляд за дотриманням прав дитини, яка усиновлена, здійснюіться до досягнення нею повноліття.

{mospagebreak}

Стаття 236. Недійсність усиновлення

1. Усиновлення визнаіться недійсним за рішенням суду, якщо воно було проведене без згоди дитини та батьків, якщо така згода була необхідною.

2. Усиновлення визнаіться недійсним за рішенням суду, якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов'язків, які виникають у результаті усиновлення (фіктивне усиновлення).

3. Усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду, якщо воно було проведене на підставі підроблених документів.

4. Усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду у разі відсутності згоди на усиновлення осіб, зазначених у Статтях 220-222 цього Кодексу.

5. Якщо одним із подружжя усиновлена дитина другого з подружжя, усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що на момент усиновлення другий із подружжя не мав наміру продовжувати з ним шлюбні відносини.

Стаття 237. Правові наслідки визнання усиновлення недійсним

1. Усиновлення, визнане недійсним, анулюіться з моменту його здійснення.

2. У разі визнання усиновлення недійсним припиняються права та обов'язки, які виникли раніше і встановлені законом для усиновлювача, його родичів та усиновленоі дитини.

3. У разі визнання усиновлення недійсним відновлюються права та обов'язки між дитиною, її батьками та іншими родичами за походженням.

4. У разі визнання усиновлення недійсним дитина, яка не досягла чотирнадцяти років, за бажанням батьків або інших родичів передаіться ім, а якщо це неможливо, - вона передаіться на опікування органові опіки та піклування.

5. У разі визнання усиновлення недійсним відновлюються прізвище, ім'я та по батькові дитини, які вона мала до усиновлення.

За бажанням дитини вона ма право надалі іменуватися прізвищем, ім'ям та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням.

6. Суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, на строк не більш як два роки, якщо дитина не ма батьків або батьки не мають змоги її утримувати, за умови, що усиновлювач може надавати матеріальну допомогу.

Стаття 238. Скасування усиновлення

1. Усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо:

1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечу ій сімейного виховання;

2) дитина стражда недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;

3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими іхн спільне проживання і виконання усиновлювачем своіх батьківських
обов'язків.

2. Скасування усиновлення не допускаіться після досягнення дитиною повноліття.

Усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожу життю, здоров'ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім'і.

3. Усиновлення повнолітньоі особи може бути скасовано судом за взаімною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.

4. Усиновлення скасовуіться від дня набрання чинності рішенням суду.

Стаття 239. Правові наслідки скасування усиновлення
1. У разі скасування усиновлення припиняються на майбутн права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами.

2. У разі скасування усиновлення відновлюються права та обов'язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням.

3. У разі скасування усиновлення дитина передаіться за бажанням батьків або інших родичів ім, а якщо це неможливо, - вона передаіться на опікування органові опіки та піклування.

{mospagebreak}

4. У разі скасування усиновлення з підстави, зазначеноі у пункті 1 частини першоі статті 238 цього Кодексу, якщо дитина не передаіться батькам, за нею зберігаіться право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала після усиновлення.

5. У разі скасування усиновлення дитина ма право на збереження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням. За бажанням дитини ій присвоюіться прізвище, ім'я, по батькові, які вона мала до усиновлення.

6. У разі скасування усиновлення з підстави, зазначеноі у пункті 1 частини першоі статті 238 цього Кодексу, якщо дитина не передаіться батькам, суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, за умови, що останній може надавати матеріальну допомогу.

Стаття 240. Особи, які мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення або визнання усиновлення недійсним

1. Право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають батьки, усиновлювач, опікун, піклувальник, орган опіки та піклування, прокурор, а також усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Стаття 241. Порядок поновлення актового запису про народження у разі визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення

1. Після набрання чинності рішенням суду про визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення суд у місячний строк зобов'язаний надіслати копію рішення до державного органу реістрацїї актів цивільного стану за місцем реістрацїї народження
дитини.

2. Державний орган реістрацїї актів цивільного стану на підставі рішення суду про скасування усиновлення або визнання його недійсним вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Стаття 242. Позбавлення усиновлювача батьківських прав

1. Якщо усиновлювач був записаний матір'ю, батьком усиновленоі ним дитини, він може бути позбавлений батьківських прав за наявності підстав, встановлених у статті 164 цього Кодексу.

2. У разі позбавлення усиновлювача батьківських прав настають наслідки, встановлені статтею 166 цього Кодексу. У разі смерті усиновлювача, позбавленого батьківських прав, дитина одержу право на спадкування на загальних підставах.

3. Батьківські права усиновлювача можуть бути поновлені відповідно до положень статті 169 цього Кодексу.

Related Posts

свадьба
Розділ III Права
Глава 12 ВИЗНАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ ДИТИНИ Стаття 121. Загальні підстави виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини 1. Права та …
свадьба
СІМ'Я. Регулювання сімейних
Стаття 1. Завдання Сімейного кодексу України1. Сімейний кодекс Украіни визнача засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, …
свадьба
ШЛЮБ. Права та
Розділ IIСтаття 21. Поняття шлюбу1. Шлюбом сімейний союз жінки та чоловіка, заре стрований у державному органі ре страціі актів цивільного …

PrettyWoman.dn.ua