Шлюбний ритуал та обряди на України. Хведір Вовк

Професор Хведір Вовк



Професор Хведір Вовк.

Студії з украінської єтнографії та антропології.
за виданням: Прага. Український громадський видавничий фонд
 

ШЛЮБНИЙ РИТУАЛ ТА ОБРЯДИ НА УКРАЇНІ. Вступ

Одна з епічних украінських дум оповідаі, як полонені козаки, втікаючи з неволі, кидали по дорозі шматочки своіі одежі, щоб зазначити слід товаришеві, що запізнився в дорозі. Так само розкидані тут і там ріжні уламки минулоі історіі, що живуть і досі в усних літературах народів з запізненою культурою, вестимуть нас у дослідах, які ми розпочали з метою відшукати дорогу, що нею йшли у своіму розвитку ріжноманітні форми соціяльного життя.

Подробнее...

Преозначення щодо шлюбу. Шлюб у старих слав'ян. Шлюбні дохристіянські обряди

Свідоцтво літописів. Умикання. Купівля. Пережитки цих форм. Шлюбні дохристіянські обряди. Сталість народного звичаю. Тільки виконання народного ритуалу даі права дійсного шлюбу.

Як у більшости народів, і народна традиція украінського народу надаі божій волі преозначення щодо шлюбу. Китайці мають спеціяльне божество , що зв'язуі червоним шовковим шнурочком хлопців та молодих дівчат, що мають одружитись одне з одним, і після того жадна перешкода не може розірвати цього вищого зв'язку. В украінців людина, що, як Дайте, мала нагоду відвідати "той світ", бачила там старого діда, "що складав пари", зв'язуючи докупи маленькі шматочки кори та вішаючи іх на цвяхи. Цей дід був не хто инший, як сам Бог. Крім того, як ми це побачимо далі, Бог, Мати божа, янголи та святі беруть участь в усіх шлюбних церемоніях, навіть у приготуванні вечері.

Подробнее...

Досвітки та вечорниці. Спільне лежання. Пов'язані свати. Обмін хлібом.

Громадська організація молоді обох статей. Товариства. Сходини. Досвітки та вечорниці. Спільне лежання. Сватання. Церемоніі та наподоблення. Пов'язані свати. Обмін хлібом. Пробні ночі.

При вивченні шлюбних обрядів украінців насамперед нашу увагу звертаі на себе громадська організація молоді обох статей, що своім характером переносить нас у найдавніші часи. Парубки з одного боку, а дорослі дівчата з другого становлять два товариства, правильно організовані: парубоцьку громаду й громаду дівоцьку.

Подробнее...

Заручини. Хитрощi. Благословення молодих хлiбом. Танцi. Хустина.

Почесне місце посад. Співи. Гімн про небесний шлюб.

Всі описані досі церемоніі не що инше, як прелюдія до першоі церемоніі самого весілля до заручин. Заручини мусять відбуватись урочисто, в присутності всіх родичів та запрошених гостей, у супроводі хору, що співаі пісень, яких вимагаі народний ритуал, а це вже вказуі на колишній релігійний характер церемоніі. Цей хор граі абсолютно ту саму ролю, що вона йому належала в античній трагедіі, чи, краще сказати, в усіх античних релігійних обрядах. В украінському весіллі хор звертаіться то до самого молодого, то до молодоі, то до іхніх батьків (особливо до матері молодоі), то до старостів, то, нарешті, до всіх присутніх на бенкеті, до народу, стараючись висловити іх почуття та з'ясувати разом із тим значення ритуалу і всіх церемоній, ще докопуються в цьому випадку. На нашу думку, цей хор, безсумнівно, і пережитком старовинного хору поганського культу.

Подробнее...

Гільце і священне дерево. Його приготування. Співи. Приготування вінків. Запросини на весілля.

Покладання вінка на жениха.

Напередодні весілля в хаті молодоі роблять гільце (вільце, ільце); це звичайно буваі рано в п'ятницю.
Гільцем звуть маленьке деревце або велику зелену гілку (зимою беруть для цього шишконосні дерева), що зрубав у лісі сам молодий зі своім дружком у благословенний час, до полудня. У гуцулів це верховіття сосни з трьома колами гіллячок, завше у парному числі. Гільце втикають у хліб і оздоблюють його гусячим пір'ям, маленькими пучечками ріжних квіток, вівсом, калиною, вінкою, рутою тощо, позолочуваними горіхами, яблуками (символ родючости), кольоровими стрічками та запаленими свічками. Ставлять його на стіл у кутку навпроти образів. В більшості місцевостей гільце годиться лишати в хаті на ціле весілля. В Галичині його носять перед молодими під час усіх церемоній.

Подробнее...

Священний хліб і коровай. Церемонія ритуального мелення. Приготування короваю. Пісні та обряди.

Оздоби. Танці.

В той час, як молодий ходить по селі, иноді ще рано в неділю, а то ще навіть і кілька день перед тим, починають готувати коровай. Цей обряд являі уривок стародавнього релігійного культу, що заховався в ритуалі украінського весілля в дуже виразному й непорушеному вигляді. Коровай це священний хліб, що маі дуже велике ритуальне значення і що, без жадного сумніву, фігурував колись як жертвена річ. Щодо етимології самого слова, то одні (Ящуржинський) гадають, що воно походить од московського слова кроить, по-украінському краяти, а инші (Сумцов) вважають, що воно походить од санскритського корня, чинити; санскритське словоі означаі рід пирога, а литовське слово karaіszis хліб чи також пиріг. В усіх релігійних культах жертва хлібом замінила собою жертву худобою, тому дуже часто надають хлібові форми ріжних тварин, що іх колись мали звичай колоти як жертву, а саме: бика, барана, козла, свині тощо. Беручи на увагу, що украінський коровай так само маі форму ріжних тварин, або частіше ще ріжних частин іх тіла, як-от голова, роги тощо, назва цього хліба, який замінив собою жертвене м'ясо, мусить мати етимологічний зв'язок з санскритським словом /rravya, грецьке аіиді, латинським саго-піз м'ясо, старослав'янським крава, московським та украінським корова, польським rrоwа, так само як і слав'янським словом коровь, польським rrew і т. д.,і кров.

Подробнее...

PrettyWoman.dn.ua