|
БАБА - одне з найстародавніших і найбільших божеств у прото-українців (кам'яний вік) та давніх українців (палеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік).
Богиня життя, родючості, здоров'я, вагітних, мисливців. Культ Б. розвинувся за часів матріархату. Капища Б. містилися на високих горах понад ріками Дніпро, Рось, Тетерів та ін. На честь Б. приносили жертви (тварин), підтримували жертовний вогонь, влаштовували ритуальні танки чоловіків (мисливців, воїнів). Приблизно в XVI-XV ст. до Р. X. культ Б. переростає в культ БЕРЕГИНІ. (За П. Трощиним). Образ Б. як Матері, як Жінки, яка продовжує рід людський, трансформувався в кам'яному скульптурному зображенні Живи (с. Сулимівка Київської області) та в скіфських і половецьких "бабах".
ПЛАЧИНДА Сергій. СЛОВНИК ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ. – Київ:
"Український письменник", 1993.
|