|
Весіллям керував маршалок, а де його не було — весільний староста. Символом його влади була маршалка — товста палиця, прикрашена букетом квітів. Перед виголошенням промови маршалок стукав нею в траґар 24 — бальок стелі, вимагаючи уваги. Маршалок був одягнений в білі штани, білу сорочку і синій лейбик. Поверх лейбика одягав чугу (чуганю) — довгий плащ з бронзового сукна з дуже довгим коміром, що звисав на плечі аж за пояс. До коміра були пришиті довгі білі китиці. В зашитих знизу рукавах чуги маршалок ховав пляшку горілки, якою в багатьох випадках на весіллі треба було викуплятися. Маршалкові, а також весільному старості, молода пришивала з правого боку грудей білу хустку в дрібні квіточки. Ролю маршалка виконувала старша, авторитетна, енергійна і поважна, але водночас дотепна людина. Маршалок повинен був уміти урочисто і зворушливо промовляти, відзначатися вмілістю знайти вихід у будь-якій обстанові.
Весільні обряди і пісні Лемковини
|
Весільний маршалок
